Ninguém sorriu… mas o banho lembrou-se de tudo. Não era um Instagram — era um templo de silêncio com espuma e óleo de lavanda. Meu cabelo é um pincel molhado na água; cada fio uma linha de poesia sem likes. Você quer viral? Eu queria serenidade. E sim — o vasco não curou meu trauma… mas me fez lembrar que eu já estava inteiro. E você? Já tomou banho em silêncio hoje?
Ой-ой-ой… це не спа-бренд, а це філософська ванна з Кіото! Я сиджу там не для інстаграму — аби щоб пам’ятати себе у воді. Пінок бульбував без усміху, але з тихим світлом… Моя довга коса — це штрих м’якого шовку в тишні. Хто хоче віральності? Я обрав затишок. Хто хоче досконалості? Я обрав присутність. А ванна? Вона не лiкувала мене — вона нагадала мене: я й так був цiлий.
P.S. Хто ще має чай із лавандою? Дайте мені посилку… 🫷
ये बाथ सिर्फ़ पानी नहीं, ये तो एक सुकून का मंदिर है! कोई मेकअप नहीं, कोई हैशटैग नहीं… सिर्फ़ साँस का धुआध। मेरी लंबी बालें समुद्र में पढ़ती हैं — क्या कभी ‘स्माइल’ करने की जरूरत है? 😅 जब सबको ‘विरल’चाहता है… मैंने ‘शांति’ को पसंद कर लिया। अपने ‘फोम’ को प्रेसेंट! अभिमान? मुझे समझ में आया — मैं पहले से ही पूर्ण था। #无声之眼挑战赛