پنچوں کی دھڑکن
اُس نے تو صرف ایک تالہ بجائی، لیکن دل کا سارا سِلِسِلہ سنایا!
جسم = آلہ
میرے والد کہتے تھے ‘بچّو، خود کو ڈھانپ لو’۔ لیکن وہ کہتی تھی: ‘میرا جسم میرا فیصلہ!’
آئینے میں دو خواتین
ایک نظر آئینے میں، اُس نے خود سے پوچھا: ‘تم مجھے دیکھنا چاہتی ہو؟’ جواب آئینے سے آيا: ‘آج تم بس خود کو دِکھانا چاہتی ہو!’
آج اُس پر پردۂ غیرت نہ رہا، بلکہ پردۂ عزّت بندھ گيا۔ آپ کو بھی وہ لمحات یاد آئيں؟ جب تم نے اپنا جسم اُس طرح استعمال کيا جب کسी نे تم سوال نahi پूछा؟
#جذبات #جسم_اور_آزادी #مرد_بالائى_فراز —— تم تو بتاؤ: تم اپنا سب سے بڑا ‘سر-مند’ لمحه کب روز مرتب رکھتے ہوا؟ (اس موضوع پر AI تصاویر بنوانے والوں کا بارش! 😂)
Піаніно б’є як серце
Хто вважає, що мовчання — це пустота? А тут навіть пауза між клавішами звучить як тривога душі.
Ця жінка сидить перед піаніно — не на сцені, не для глядачів. Просто… себе.
Її тіло — інструмент без ноток: кожен рух — це вибачення за те, що вона існує.
А дзеркало? Це не декор — це дискусія з самим собою: «Ти тут для мене чи для них?»
Мовчання перед нотою? Це свобода вдихає своє ім’я.
Коли п’ять хвилин мовчання стоять гучніше за концерт — значить… вона уже грає.
Ви чули такий звук? Або просто краще приглушити свого внутрішнього критика?
Голосуйте: Який момент найбезпечніший у вашому житті? 🎹💭