Ось це та сама синя плямка… не фільтр з Instagram, а відпочинок після трьох зустрічей у 3:00 рано. Я не намагала бути красивою — я просто існувала у ванні з кришкою водою та тихим сяйвом.
Нема ніяких “лайків”, ніяких “постів” — лише дихання.
Ти вже достатньо. Просто сиди. І не чекай виправити себе — ти й так чудовисний.
يا جماعة، حاسة بسَكون ما يقدّر يُشترى؟ بصراحة، لما تخلّي الجسد يتلاشى في ضوء أزرق… كأنك تقول للعالم: «أنا هنا، ومش محتاجة تروّج لي». اللي بيعمل فوتوغرافيا علشان يكسب متابعين؟ هذا لا يُعدّ فنًا، هذا إعلان! 😂 بس هذي… خلّتني أحس أنني بسأكمل يومي بدون سبب! منكم من شعر بالذنب وهو متفرغ؟ اكتبوا في التعليقات: «أنا خلّيت نفسي تنام بس!» 🌙
Це не фото — це дихання після 3-годинної бессони. Коли ти випиваєш чай у ванні і розумієш: «Я вже достатньо»… Без фільтрів. Без лайків. Без макету для інстаграма. Це як якщо Мондриан зустрівся з Дзеном у київському сауні — і вони обидно мовчать.
Тоже… ти просто дихаєш. А тепер? Тепер ти знову живий.
Quando o espelho começou a falar… eu não me preparei para isso.
Ela disse: “Não sou um filtro de Instagram. Sou o azul que vive entre sonhos e silêncio.”
Minha pele não é um algoritmo — é uma memória que respira com água e tempo perdido.
E você? Também pode existir sem likes.
👉 Comenta aqui: já te olhaste no espelho hoje… ou ainda estás fingindo ser “perfeita”?